Степан нещодавно відпочивав у Японії і привіз звідти нову жувальну гумку. На першій парі в університеті він поділився гумкою зі своїм товаришем. Дочекавшись моменту, коли лектор повернувся до дошки, на рахунок "три - чотири" хлопці дружньо почали надувати бульбашки. Відомо, що Степан надуває бульбашку до максимально можливого розміру за час \textit{\textbf{t_1}}, після чого бульбашка миттєво лопається, і Степан починає надувати бульбашку заново з тією ж швидкістю. Товариш Степана робе те ж саме за час \textit{\textbf{t_2}}. Весь цей час викладач настільки захоплений доведенням теореми, що взагалі нічого не чує. І тільки коли обидві бульбашки лопнуть одночасно, викладач почує шум і обернеться. І тоді вже точно студентам попаде на горіхи, а більше усього тому, хто приніс на пару жувальні гумки. Визначте, скільки часу хлопці можуть насолоджуватись надуванням бульбашок, не замічені викладачем. Наприклад, якщо \textit{\textbf{t_1 = 2, t_2 = 3}}, то буде відбуватись наступне: Степан надуває бульбашку з моменту часу \textit{\textbf{t = 0}} до моменту часу \textit{\textbf{t = 2}}, потім бульбашка лопається, і він надуває бульбашку заново - з моменту часу \textit{\textbf{t = 2}} до моменту часу \textit{\textbf{t = 4}}, а потім ще раз - з моменту часу \textit{\textbf{t = 4}} до \textit{\textbf{t = 6}}. Товариш Степана надуває бульбашку з \textit{\textbf{t = 0}} до \textit{\textbf{t = 3}} і ще раз з \textit{\textbf{t = 3}} до \textit{\textbf{t = 6}}. В момент часу \textit{\textbf{t = 6}} бульбашки лопаються одночасно в обох студентів, викладач повертається і каже: "Все, Степан! Ти мене дістав!". \textbf{Формат вхідних даних:} Перший рядок вхідного файлу містить два цілих числа \textit{\textbf{t_1, t_2 (1 ≤ t_1, t_2 ≤ 10^9)}}. \textbf{Формат вихідних даних:} Вихідний файл повинен містити одне ціле число - час, протягом якого Степан з товаришем можуть насолоджуватись надуванням бульбашок.