Банк "Кисловодськ" переходить на новий вид банківських карт. Для цього виробляються однакові заготовки, на яких є спеціальне місце для ідентифікації клієнта. Спочатку на цьому місці записується кодове число \textbf{X}. У банку за допомогою спеціального приладу можна витирати деякі цифри числа \textbf{X}. Цифри, що залишились, будучи записаними підряд, повинні утворювати номер рахунку клієнта. Наприклад, при \textbf{X = 12013456789} номера рахунків \textbf{5}, \textbf{12}, \textbf{17} або \textbf{12013456789} отримати можна, а номери \textbf{22} чи \textbf{71} отрмати не можна. Спосіб розподілу номерів рахунків у банку дуже простий. Рахункам присвоюються послідовно номери \textbf{1}, \textbf{2}, … Очевидно, що при таком способі у якийсь момент вперше знайдеться номер рахунку \textbf{N}, який не можна буде отрмати з цифр \textbf{X} вказаним вище способом. Керівництво банку хоче знати значення \textbf{N}. Напишіть програму, яка знаходила б \textbf{N} за заданим \textbf{X}. \InputFile Натуральне число \textbf{X} без ведучих нулів (\textbf{1} ≤ \textbf{X} < \textbf{10^1000}). \OutputFile Вивести шукане значення \textbf{N} без ведучих нулів.